Суперечка навколо закону №12089 про добросовісного придбання земель, який обмежує термін повернення незаконно відчужених земель у державну та комунальну власність, набула нових обертів. Противники закону стверджують, що він легалізує незаконно отриману землю, тоді як його прихильники підкреслюють, що він захищає бізнес.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
На сайті президента України розпочалася битва петицій між опонентами та прихильниками вказаного закону. Раніше на минулому тижні петицію з проханням ветувати закон ініціював колишній мер Глухова та бізнесмен Мишель Терещенко, яка на момент понеділка, 24 березня, зібрала понад 18 000 підписів.
“Вопреки названию, законопроект направлен на защиту недобросовестных приобретателей, тех, кто незаконно, через подставных лиц, получил в частную собственность земли, принадлежащие государству и территориальным общинам. Речь идет о лесах, водоемах и прибрежных полосах, памятниках археологии, землях обороны, которые одновременно могут быть лесами, землях природно-заповедного фонда”
У петиції зазначається, що положення законопроекту мають зворотну дію, що ускладнить повернення земель, щодо яких вже тривають судові справи. Закон про добросовісного придбання підтримали 273 депутати парламенту. Серед публічних прихильників закону – бізнесмени, які опинилися в епіцентрі земельних скандалів, зокрема Ігор Мазепа (Concorde Capital) та Олександр Косован (MacPaw).
Ініціатор закону, Ігор Фрис, повідомив, що представники бізнесу зареєстрували контрпетицію. Він зазначив, що закон регулює ситуацію, за якої особа, яка придбала майно або земельні ділянки, не знала і не могла знати про їхнє незаконне відчуження. “Такий підхід є вкрай важливим для розвитку бізнес-спільноти, оскільки інвестори не повинні нести відповідальність за помилки, допущені державними органами в минулому”, – йдеться в петиції.
Автор петиції вважає, що десяти років більше ніж достатньо для перегляду законності дій щодо придбання прав власності. Згідно із законом, право на істребування зберігається для особливих категорій майна, таких як об’єкти критичної інфраструктури, стратегічні об’єкти державної власності, об’єкти культурної спадщини та природно-заповідного фонду.
Закон також передбачає, що у випадку істребування майна на користь держави або громади, вони повинні спочатку внести ринкову вартість майна на депозитний рахунок суду для компенсації добросовісному придбателю. Закон набирає чинності наступного дня після його опублікування.
Основною метою законопроекту про добросовісне придбання є посилення захисту прав осіб та організацій, які добросовісно (тобто не знаючи про можливі проблеми) придбали майно, особливо у випадках, коли це майно раніше належало державі або територіальній громаді. Цей законопроект є продовженням справи проти Мазепи, якого підозрюють у незаконному заволодінні землями та гідротехнічними спорудами в Київській області. У квітні 2024 року Рада підприємців запропонувала владі “обнулити” такі справи.