Головування України в ОЧЕС. Головний біль чи нові перспективи?
Наступного тижня планується церемонія передачі головування в Організації Чорноморського економічного співробітництва від Туреччини до України. Багатьом ця подія може здатись цілком пересічною. Мовляв, чергова організація, від якої мало користі. Але це лише на перший погляд.
Важливість ОЧЕС для України зумовлена транзитним характером нашої економіки. А їй, окрім захисту від загроз і викликів глобалізації, необхідна інтеграція зі світовим економічним простором на паритетних умовах.
Сьогодні участь України в ОЧЕС має неоднозначний характер. З одного боку вона, як одна з найбільших держав-членів об’єднання, вже має певний досвід розвитку співпраці в Чорноморському регіоні. З іншого — з моменту попереднього головування України у цій Організації (2013 рік) відбулось багато змін. І не лише в Україні (анексія Криму), але і в самій Організації.
І хоча головування ще не перейшло до України, уже сьогодні важливо сформувати пріоритетні завдання.
Почнемо з того, що країни цього регіону завжди були і залишаються основними торговельними партнерами України. Вони — основний пункт призначення значних обсягів вітчизняної продукції, що є предметом міжнародної спеціалізації України (чорні метали, продукція сільського господарства). І не лише сировини! Йдеться і про товари з достатнім рівнем доданої вартості (машини і обладнання).
Обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з країнами ОЧЕС у 2016 р.
|
Країни |
Обсяги зовнішньої торгівлі, млн. дол. США |
Частка в загальному експорті, % | ||
|
Експорт |
Імпорт |
Сальдо | ||
|
Росія |
3591,8 |
5148,3 |
-1556,5 |
9,9 |
|
Туреччина |
2048,7 |
1100,0 |
948,7 |
5,6 |
|
Румунія |
717,2 |
380,6 |
336,6 |
2,0 |
|
Молдова |
481,2 |
47,6 |
433,6 |
1,3 |
|
Болгарія |
418,2 |
172,9 |
245,3 |
1,2 |
|
Грузія |
390,9 |
65,8 |
325,1 |
1,1 |
|
Азербайджан |
248,0 |
39,7 |
208,2 |
0,7 |
|
Греція |
159,1 |
234,0 |
-74,8 |
0,4 |
|
Сербія |
156,1 |
106,5 |
49,6 |
0,4 |
|
Вірменія |
88,9 |
8,2 |
80,7 |
0,2 |
|
Албанія |
26,0 |
3,8 |
22,2 |
0,1 |
|
Всього |
8326,1 |
7307,3 |
1018,8 |
22,9 |
Зважаючи на зобов’язання країн ОЧЕС з іншими міжнародними організаціями та союзами, її діяльність потребує нових підходів до розвитку діалогу між країнами регіону. Сьогодні він фактично здійснюється відповідно до угод Світової організації торгівлі (СОТ), оскільки всі країни, окрім Азербайджану та Сербії, — її офіційні члени.
Для початку інтенсифікувати стосунки в ОЧЕС варто через механізм обміну інформацією з питань розвитку торговельно-економічного співробітництва та спрощення процедури торгівлі між країнами-членами на основі рекомендацій ЄЕК ООН та відповідно до положень Угоди про спрощення процедур торгівлі. Ще один важливий спосіб зближення – спільні інфраструктурні проекти.
Володієш інформацією – володієш усім
Загалом система СОТ передбачає доволі зручний та практичний механізм обміну інформацією. Це робить міжнародну торгівлю прозорою та передбачуваною. Насамперед ідеться про механізми нотифікацій (оперативне інформування країн СОТ про зміни в торговельних режимах) та огляд торговельної політики (періодичні звіти про торговельну політику членів СОТ).
Сказати те саме про ОЧЕС не можна. Сьогодні країни-учасники знаходяться у своєрідному інформаційному вакуумі. Тому доцільно ініціювати локалізований та спеціалізований обмін інформацією, яка на регіональному рівні може бути більш оперативно поширена серед країн-учасників.
Наприклад, єдиний інформаційний портал. Він має містити не лише загальну інформацію про країну (Countryprofile), інформацію про її зовнішньоторговельний режим, статистику, національні стандарти, правила та процедури здійснення експортних, імпортних, транзитних та пов’язаних з цим операцій. Він надаватиме оперативну інформацію про зміни в торговельних режимах країни. Зокрема застосування інструментів торговельного захисту, запровадження технічних бар’єрів у торгівлі, санітарних та фіто-санітарних норм тощо.
Перспективи
Питання спрощення процедур торгівлі в ОЧЕС включає багато різних процесів. Зокрема автоматизацію торговельних інформаційних потоків, запровадження інституту уповноважених економічних операторів, спрощення процедур транзитних перевезень, перетину кордонів, комплексне управління митницею. Також воно передбачає дієву участь органів державної влади, бізнесу, фінансових закладів, перевізників й експедиторів.
Думаю, саме така організація, як ОЧЕС, може слугувати регіональним форумом для обміну пропозиціями й зауваженнями, а також вироблення спільних рішень щодо спрощення процедур торгівлі.
Для цього в рамках головування України в ОЧЕС нам варто зосередити зусилля на таких практичних кроках:
- створити Регіональну раду зі спрощення процедур торгівлі, до складу якої увійдуть представники органів державної влади, науки та бізнесу країн ОЧЕС;
- розробити концепцію та стратегію спрощення процедур торгівлі в Чорноморському регіоні;
- узгодити плани заходів з реалізації регіональної стратегії.
Особливо важлива активна участь представників як органів влади, так і ділових кіл країн ОЧЕС. Така робота повинна бути комплексною та системною. Також важливо підтримувати динамізм у проведенні спільних засідань робочих груп (з питань торгівлі та економічного розвитку, митного співробітництва, сільського господарства, інфраструктури).
Щоб показати реальні перспективи участі в організації, спільно з Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки на базі прикладної моделі загальної рівноваги GTAP ми провели розрахунки. Вони прогнозують вплив названих заходів на ключові макроекономічні показники української економіки.
|
Зміни в зовнішньоторговельній регуляторній політиці України в регіоні ОЧЕС |
Динаміка макроекономічних показників України,% | ||||||||
|
ВВП |
|
Експорт
|
|
Імпорт |
|
Обсяги виробництва |
|
Внутрішні ціни | |
|
Спрощення процедур торгівлі на регіональному рівні в рамках країн ОЧЕС |
0,39 |
|
1,14 |
|
0,82 |
|
0,68 |
|
0,52 |
|
Скасування ввізних мит на промислові товари в рамках країн ОЧЕС |
0,28 |
|
1,36 |
|
0,65 |
|
0,77 |
|
0,44 |
Результати, якщо не приголомшливі, то дуже оптимістичні. Практична реалізація цих проектів залежить насамперед від вирішення проблем економічного й політичного характеру. Від того, наскільки країни-учасниці готові до широкомасштабної взаємодії в спільних інтересах. І, звісно, від того, хто стане лідером серед країн ОЧЕС.
Тому Україна повинна максимально сконцентруватися на ключових пунктах зміцнення своєї ролі в ОЧЕС та значенні об’єднання на міжнародній арені.
