Боргова пастка. Що чекає на фондовий ринок України?
Чому так відбувається?
Лідером вітчизняного фінансового ринку є банківська система. Тут акумульовано понад 95% усіх фінансових активів. Втім формує вона свій інвестиційний портфель переважно з державних цінних паперів – ОВДП (96% на кінець липня 2017 року). А цінні папери нефінансового сектору становлять лише 3,5%.
Банківським установам вигідно купувати ОВДП. Їх середньозважена доходність становить 14,4% (на початок вересня), а середньозважена вартість кредитних ресурсів — 13,9%. При цьому кредитний ризик набагато вищий, ніж інвестиційний у разі придбання ОВДП.
Подібне становище спостерігається і в інших фінансових небанківських установах. Для них такі вкладення більш доходні, а ніж, наприклад, банківські депозити — їх середньозважена вартість складає лише близько 8%.
Якщо ж розглядати всі обсяги біржових контрактів з цінними паперами, частка ОВДП за січень-вересень 2017 року склала 92,7%. Для порівняння: у 2016 році ця частка становила 89,24%.
Тобто фондовий ринок працює переважно на фінансування дефіциту державного бюджету, а випускаючи і продаючи ОВДП банкам і небанківським установам, держава зменшує їх можливості фінансувати реальний сектор економіки.
Ще одна проблема — сегмент ринку корпоративних цінних паперів, зокрема акції.
В усьому світі він займає важливе місце на ринку капіталів: визначає інвестиційний клімат у країні, сприяє залученню й перерозподілу інвестиційного капіталу у перспективні сфери економіки.
Але не в Україні!!! Тут це найгірший сегмент ринку.
У 2016 році обсяг випуску акцій сягнув максимальної позначки за останні п’ять років — 199,36 млрд грн. І більшість з них належали емітентам, які в основному займалися фінансовою та страховою діяльність: 194,41 млрд грн — 97,51% від загального обсягу!!! Серед категорії «інші» найбільші обсяги належали підприємствам, основним видом економічної діяльності яких було проведення операцій з нерухомим майном.
Тобто такі сектори економіки, як промисловість, АПК, транспорт, зв’язок не використовують можливості фондового ринку для залучення додаткових інвестицій у розвиток. Або не хочуть, бо не довіряють інституціям фондового ринку.
Статистика свідчить, що вітчизняні підприємства не використовують потенціал акціонерної форми фінансування інвестиційної діяльності – з 1215232 юридичних осіб на 1 вересня 2017 року лише 2417 (0,19%) є публічними акціонерними товариствами, які мають право відкрито продавати свої акції на фондовому ринку.
Ще одна проблема — низька якість корпоративних цінних паперів вітчизняних підприємств. З усіх акцій та корпоративних облігацій, емітованих 2016-го лише близько 8% допущено до торгів на фондових біржах.
А частка біржового ринку в загальному обсязі торгів на ринку цінних паперів у 2016-му – лише 11,18%, у порівнянні у 2013-му – 27,69%. Отже, неорганізований ринок переважає над організованим — це негативно позначається на прозорості фондового ринку і відлякує не лише вітчизняних, а й іноземних інвесторів.
Як результат – іноземні інвестори почали стрімко виводили свій капітал з вітчизняного фондового ринку: у 2014 році – 4,37 млрд грн, у 2015-му – 22,78 млрд грн, а у 2016-му – 84,88 млрд грн.
То як буде розвиватися фондовий ринок в Україні?
Покращень не буде!
- Україна буде ще більше емітувати державних цінних паперів для покриття власних боргів та витрат на військові дії на Сході країни. Банки та інші фінансові установи будуть їх купувати — для них це безпечно і прибутково.
- Корпоративні цінні папери (переважно емітовані фінансовими установами) непривабливі як для вітчизняних, так і іноземних інвесторів, і допоки йдуть військові дії, іноземний інвестор не прийде в Україну.
- В Україні низький рівень корпоративного управління та захисту прав акціонерів, тож така форма підприємництва, як акціонування не матиме у майбутньому розвитку.
- Ущемлення прав інвесторів, неповне висвітлення інформації про діяльність емітентів під час процедури банкрутства, санації, реорганізації або ліквідації негативно впливатимуть на інвесторі.
- Внутрішні інституційні інвестори, представлені ІСІ, недержавними пенсійними фондами та страховими компаніями, фінансово нестійкі. Їх діяльність на ринку безпосередньо залежить від заощаджень домогосподарств, а вони останнім часом почали стрімко знецінюватися.
У той же час, розвиток фондового ринку в Україні ми вбачаємо лише через запровадження у фінансовій сфері Інтернет-технологій і у появі ФінТех-компаній, як, наприклад, Paypal або Skrill. Вони будуть спроможні оживити ринок, зокрема, шляхом заохочення дрібних інвесторів і населення до більш активної участі на ринку.
