На початку травня 2025 року Україна уклала важливу угоду зі Сполученими Штатами Америки щодо створення інвестиційного фонду для відбудови. Підписання цього документа, яке здійснила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко, стало результатом тривалих переговорів і ретельного обговорення на національному та міжнародному рівнях. Суттєві аспекти цієї домовленості стосуються не лише залучення інвестицій, а й відкриття нових перспектив для розвитку вітчизняної економіки, зокрема у сфері видобутку та перероблення корисних копалин.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Стратегічне партнерство та основні економічні вигоди
За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка, підписана угода є політичним кроком у нинішніх геополітичних умовах, що засвідчує пріоритетність співпраці з США для України. Для американської сторони Україна стає перспективним партнером у постачанні стратегічної сировини, зокрема титану, літію, графіту, рідкоземельних металів та урану, які необхідні для аерокосмічної, автомобільної, оборонної та інших високотехнологічних галузей США.
Угода надає Україні шанс не тільки розвивати видобувну галузь, а й формувати повні ланцюжки збагачення, переробки та експорту сировини на світові ринки. Це має сприяти залученню іноземних інвестицій, створенню нових виробничих секторів, розвитку територій та підвищенню конкурентоспроможності економіки. Водночас, як зазначає експерт, вплив угоди на ВВП та інвестиційний клімат можна буде оцінити лише після її практичної реалізації.
“Ми не будемо зупинятися лише на видобуванні корисних копалин. Наша ціль – це видобування корисних копалин з подальшим їх збагаченням та переробленням, а відтак – створення ланцюжків постачання критичної сировини на зовнішні ринки”.
Ризики, нормативне середовище та умови для ефективної співпраці
Важливою складовою реалізації угоди є дотримання екологічних стандартів та адаптація національного законодавства до вимог Європейського Союзу. Олег Бондаренко наголошує, що Україна вже має європейські механізми запобігання негативному впливу промисловості на довкілля, проте нормативну базу слід надалі вдосконалювати. Особливу увагу необхідно надати гармонізації процедур оцінки впливу на довкілля при видачі ліцензій на видобування, а також врегулюванню питань землекористування та забезпеченню доступу до енергетичних ресурсів для розвитку галузі.
Виконання угоди залежить від готовності ринку надрокористування та прозорості законодавства. Україна вже має низку інструментів для залучення інвесторів, зокрема концесії, публічно-приватне партнерство та державну підтримку проєктів з великими інвестиціями. Проте подальша оптимізація законодавства, цифровізація геологічної інформації та створення сприятливого середовища для інвесторів залишаються пріоритетними завданнями.
У короткостроковій перспективі угода має переважно політичний характер, адже вона демонструє стратегічний вибір України та зміцнює її безпекові позиції. Водночас у довгостроковому вимірі ця співпраця здатна трансформувати структуру економіки країни, створити нові сектори промисловості, підвищити технологічний рівень виробництва та забезпечити сталий розвиток.
Залучення американських інвесторів, які мають вплив на політичні інститути США, також відкриває для України додаткові гарантії підтримки у сфері безпеки, оборони та політики. Така багатовекторна співпраця дозволяє сподіватися на створення в Україні нових промислових підприємств, розвиток переробної галузі та підвищення соціально-економічного потенціалу країни у найближчі роки.