Війна між Іраном і країнами Перської затоки спровокувала наймасштабніший енергетичний шок за всю історію, що суттєво вплинуло на світові ринки нафти та газу. За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), для повного відновлення експорту енергоносіїв із регіону може знадобитися щонайменше пів року, а можливо й більше.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Блокада Ормузької протоки та її вплив на енергоринки
За словами керівника МЕА Фатіха Біроля, через фактичну блокаду Ормузької протоки Іраном світ стикнувся з безпрецедентним скороченням постачання. Обсяг втраченої енергії вдвічі перевищує ті показники, з якими стикалася Європа після припинення постачання російського газу у 2022 році. Втрати нафти вже перевищили рівень двох великих нафтових криз 1970-х років, що тоді призвело до глобальної рецесії та дефіциту пального.
Глава МЕА наголошує, що світова спільнота й ринки ще не повністю усвідомлюють масштаби цієї кризи. Проблема загострюється з кожним днем, доки енергетичні потоки з Близького Сходу залишаються заблокованими. Навіть у разі швидкого завершення конфлікту та відкриття протоки, для відновлення роботи пошкоджених чи зупинених нафтових і газових родовищ знадобиться тривалий час.
“Найбільша загроза глобальній енергетичній безпеці в історії”.
Загроза світовій економіці та продовольча безпека
Крім енергетичного дефіциту, бойові дії у Перській затоці призвели до повної зупинки ключових ланцюгів постачання нафтохімічної продукції, добрив, сірки та гелію. За оцінкою Фатіха Біроля, це створює суттєві ризики для глобальної економіки. Особливо серйозною є загроза зупинки експорту добрив із регіону, що може спричинити продовольчу кризу у світі.
МЕА готове вивести на ринок 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів, однак це розглядається як тимчасова міра. За словами Біроля, єдиним ефективним рішенням для стабілізації ринку є відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Найбільше від поточної ситуації страждають країни Азії, які мають значну залежність від імпорту нафти та газу з Близького Сходу.