Україна інвестувала $20 млрд у будівельні закупівлі, але темпи відновлення відстають

Україна вже спрямувала $20 млрд на будівельні закупівлі, але відбудова значно відстає від масштабів руйнувань.

Україна за понад три роки повномасштабної війни спрямувала близько $20 млрд на будівельні закупівлі, однак масштаб відбудови все ще суттєво поступається рівню руйнувань, завданих внаслідок російської агресії.

Про це розповідає Бізнес • Медіа

Обсяги інвестицій та ключові напрямки відновлення

За словами аналітиків, у 2023-2024 роках щорічний обсяг будівельних закупівель досягав приблизно ₴300 млрд. Прогнозується, що у 2025 році ця сума залишиться на тому ж рівні. До загальної суми входять витрати як на проєкти з відбудови, так і на інші інфраструктурні тендери.

Серед найбільших закупівель опинилися ремонт і утримання доріг у різних областях, створення водогонів для Кривого Рогу, Марганця та Миколаєва, а також відновлення освітніх і медичних закладів. Значна увага приділяється й посиленню захисту енергетичної інфраструктури.

Відставання відбудови: причини та виклики

Незважаючи на значні фінансові зусилля, темпи відновлення суттєво відстають від темпів руйнувань. Однією з основних причин цього є недостатність фінансування. На кінець 2024 року збитки від руйнування житла й інфраструктури в Україні вже досягли $80 млрд, а загальні потреби на відбудову оцінюються у $190 млрд.

“За понад три роки повномасштабної війни Україна витратила приблизно $20 млрд на будівельні закупівлі: відновлено 46% пошкоджених через російську агресію медичних закладів та 28% шкіл, виплачено понад $1 млрд компенсацій за зруйноване житло”.

Крім браку коштів, ефективність відбудови гальмують низька конкуренція під час проведення закупівельних процедур і наявна бюрократія. Лідерами за обсягом будівельних закупівель стали Київ і Київська область, Вінницька, Дніпропетровська, Харківська та Одеська області.

Для прискорення відбудови експерти рекомендують удосконалити процедури закупівель і контролю, планувати видатки на декілька років наперед і враховувати пріоритети місцевих громад.