Україна потребує створення спеціальних умов з тривалим перехідним періодом для адаптації до впровадження Європейського механізму СВАМ (система виведення з обігу вуглецевих квот), оскільки його швидке введення може негативно позначитися на експорті української сталевої продукції. Це обговорювалося на Business Wisdom Summit 2025, де керівник групи «Метінвест» Александр Мироненко наголосив, що для модернізації металургійних підприємств потрібно більше часу, ніж передбачає новий регламент.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Вплив механізму СВАМ на український експорти та необхідність підтримки держави
За словами Мироненка, запуск механізму СВАМ запланований на 1 січня 2026 року, але українські виробники наразі не мають доступу до спеціальних умов фінансування або грантів для модернізації, у той час як європейські компанії отримують такі переваги.
“Модернізація підприємства від рішення до запуску займає 3-4 роки. Ми не можемо інвестувати у модернізацію через війну, і це суттєво ускладнює процес”
— зазначив керівник.
Він підкреслив, що для українських металургів важливо отримати відстрочку у введенні в дію екологічних вимог, щоб встигнути оновити виробництво та зміцнити свою конкурентоспроможність. За оцінками, модернізація заводу потребує зусиль і часу, і її завершення може зайняти ще кілька років навіть після прийняття відповідних рішень.
Наслідки введення механізму та необхідність державної підтримки
За даними експертів, якщо у 2028 році запровадять углехімічну пошлину, а війна закінчиться у 2025-2026 роках, українські виробники просто не встигнуть адаптуватися до нових вимог. В результаті це може призвести до значних економічних втрат — за підрахунками Федерації роботодавців України, ВВП країни може знизитися на 4,8–6,1% у період з 2026 по 2030 роки. Це серйозна проблема для військової та післявоєнної економіки, яка потребує особливих умов та тривалого перехідного періоду для стабілізації.
Александр Мироненко наголосив: “Нам дуже потрібна підтримка держави, щоб відкласти ці вимоги й отримати час для модернізації. Після завершення війни потрібно не менше трьох-чотирьох років для оновлення виробництва, і важливо, щоб нам дали можливість реалізувати ці плани.”
Раніше аналітики оновили оцінки впливу механізму трансграничної углехімічної корекції CBAM на український експорт у ЄС, і передбачають, що втрати експорту за 2026-2030 роки можуть перевищити 4,7 мільярда доларів, з урахуванням, що у 2024 році Україна експортувала товарів до ЄС на 24,8 мільярда доларів, з яких 14,5% підпадає під дію CBAM.