За підсумками дев’яти місяців 2025 року обсяг торгівлі між Китаєм і росією скоротився до 163,6 млрд доларів, що на 9,4% менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Попри це, залежність російської федерації від Китаю продовжує посилюватися.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Падіння експорту та наростаюча вразливість російської економіки
Китайський експорт до росії зменшився на 11,3% і становить 73,6 млрд доларів. Водночас російський експорт до Китаю впав на 7,7% до 90 млрд доларів. Основний фактор зниження обсягів торгівлі — здешевлення енергоносіїв, зокрема вартість російського енергетичного експорту до Китаю знизилася на 18,9% (на 14 млрд доларів). Обсяги експорту нафти з росії до Китаю зменшилися на 8,1% у фізичних показниках і на 21% у грошовому вираженні через падіння ціни на Brent.
Залежність російської економіки від експорту енергоресурсів і металів, основним ринком збуту яких залишається Китай, посилює вразливість росії до змін попиту на китайському ринку, що робить її економіку дедалі залежнішою від рішень Пекіна.
Зміни у постачанні нафти та новий газовий проєкт
Поставки російської нафти до Китаю через Північний Льодовитий океан сповільнюються, зокрема через санкції. Тривалість рейсів з російських арктичних та балтійських портів до північного Китаю Північним морським шляхом цього року збільшилася на три тижні у порівнянні з минулим роком. Крім того, у листопаді Китай помітно скоротив обсяги імпорту російської нафти, віддавши перевагу сировині з Саудівської Аравії. Зараз обсяг імпорту з росії становить 926 тисяч барелів на добу — це на 36% менше, ніж у жовтні, коли постачання складали 1,45 млн барелів на день. Для порівняння, імпорт нафти з Саудівської Аравії у листопаді зріс до 1,78 млн барелів на добу проти 1,2 млн барелів місяцем раніше. Таким чином, росія втратить лідерство серед постачальників нафти до Китаю на користь Саудівської Аравії.
Залежність російської економіки від експорту енергоносіїв і металів, більшу частину яких продають до Китаю, робить її дедалі більш вразливою до коливань попиту на китайському ринку і посилює залежність від Пекіна.
Водночас російський “Газпром” прискорив будівництво газопроводу “Сила Сибіру 2” до Китаю, який має забезпечити транспортування 50 млрд кубометрів газу на рік. Цей проєкт розглядається як єдина реальна можливість росії частково компенсувати втрати експорту газу до Європи. За інформацією, інженери “Газпрому” вже працюють над складними технічними аспектами будівництва цього газогону.