Данило Гетманцев, очільник Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, взяв участь у Incrypted Conference 2025, де окреслив поточний стан і перспективи законодавчого врегулювання ринку криптовалют в Україні. Виступаючи на конференції, Гетманцев акцентував увагу на важливості ухвалення законопроєкту про віртуальні активи та адаптації його до європейських стандартів.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Регулювання крипторинку та ключові дискусії
Гетманцев наголосив, що документ, який зараз готується, максимально відповідає вимогам регламенту MiCA ЄС та повинен бути прийнятий до кінця поточного року. Він підкреслив необхідність підтримки законопроєкту парламентом у першому та другому читаннях, адже це зобов’язання України перед міжнародними партнерами.
«Парламент має підтримати законопроєкт у першому та другому читаннях. Це наше зобов’язання перед міжнародними партнерами», — зазначив Гетманцев.
Раніше він заявляв, що легалізація криптоактивів очікується у першій половині 2025 року. У квітні комітет одноголосно підтримав законопроєкт «Про віртуальні активи», проте його просування було призупинено через рішення Офісу президента, нібито з ініціативи Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР). Під час конференції ця ситуація стала предметом обговорення між Гетманцевим, Ярославом Железняком і головою Комісії.
Одним із основних стримуючих факторів, на думку Гетманцева, залишається питання вибору регулятора ринку. Серед претендентів — Національний банк України (НБУ), НКЦПФР та Міністерство цифрової трансформації. Гетманцев відзначив високий рівень інституційної спроможності НБУ, а також наголосив, що Комісія відстоює обов’язкову реєстрацію всіх криптоактивів, навіть якщо вони вже авторизовані європейськими чи американськими регуляторами. Це, за словами депутата, створює додаткові перешкоди для розвитку ринку.
«НБУ — потужний інституційно спроможний регулятор з досвідом у банківському і небанківському секторах», — наголосив Гетманцев.
Він не виключає варіант поділеного регулювання між НБУ та Мінцифри, а остаточне рішення має ухвалити Кабінет Міністрів.
Податкові підходи та ідея крипторезерву
Щодо оподаткування криптоактивів, базова версія законопроєкту передбачає ставку 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Для перехідного періоду планується зменшене оподаткування у розмірі 5% без обов’язку підтвердження витрат для криптоінвесторів. Гетманцев визнає, що висока загальна ставка у 23% може стимулювати тінізацію ринку, але запропонована модель сприятиме прозорості та надходженням до державного бюджету у воєнний час.
«Якщо хтось хоче залишатися в тіні — це вибір. Всі податкові надходження йдуть на армію», — підкреслив Гетманцев.
Окремо він прокоментував ідею створення державного крипторезерву. На думку політика, ця ініціатива є цікавою, однак її має розробляти Національний банк. Водночас Гетманцев скептично оцінює можливість реалізації такого проєкту в найближчому майбутньому, наголошуючи на необхідності першочергового ухвалення закону про віртуальні активи.
Перспективи легалізації та основні ризики
Гетманцев відкрито заявив, що не є власником криптоактивів, проте добре розуміє специфіку ринку. Він переконаний, що за криптовалютами — майбутнє, і кількість їхніх власників в Україні лише зростатиме після легалізації. На його думку, легалізація обігу криптоактивів дозволить захистити права інвесторів та інтегрувати Україну у світовий фінансовий простір.
Серед ризиків легалізації Гетманцев назвав можливість ухилення від оподаткування з боку традиційних учасників ринку та брак необхідної експертизи у потенційного регулятора.