Тіньовий ринок та криза. Як МСБ підтримує економіку ЕС і що робити Україні
Малий та середній бізнес — рятувальна шлюпка для економіки багатьох країн в умовах кризи. Світова практика переконливо свідчить — навіть в країнах з розвиненою ринковою економікою малий бізнес істотно впливає на позитивний економічний клімат в країні. Він забезпечує необхідну гнучкість та мобільність в умовах ринку, створює глибоку спеціалізацію і кооперацію, атмосферу конкуренції, підвищує якість товарів та послуг, сприяє перебудові економіки, створює додаткові робочі місця, а отже і скорочує рівень безробіття, формує соціальний прошарок суспільства – власників, підприємців.
МСБ в європейських країнах – чому в них це працює?
Реалізація економічного потенціалу малого і середнього бізнесу (МСБ) багато в чому залежить від вироблення і проведення активної державної політики щодо його підтримки та розвитку. Яскравим прикладом є Німеччина. Там малий бізнес є одним з найбільш стабільних і активно розвинутих. Він забезпечує роботу 60% населення країни і займає майже половину ВВП країни (як і в більшості країн ЕС). В Німеччині до категорії МСБ належать підприємства з кількістю працівників більше 250 осіб і річним оборотом до 50 млн євро. Щоб допомагати цим компаніям розвиватися, держава розробляє велику кількість інструментів. До них належать податкові пільги, юридичні і консультаційні послуги, освітні програми. Але найбільш ефективну підтримку для МСБ, як у Німеччині, так і в будь-якій європейській країні, надають так звані банки розвитку. Вони забезпечують МСБ пільговими кредитами та кредитними гарантіями, а також беруть участь у капіталі підприємства. Щоб отримати додаткові інвестиції в розширення виробництва або модернізацію ліній, підприємцю не потрібно оббивати пороги інвестиційних фондів і проводити довгі презентації свого проекту. Досить звернутися із заявкою в свій банк, який співпрацює з банком розвитку. Саме банки розвитку стимулюють комерційні банки кредитувати МСБ у пріоритетних галузях економіки за рахунок гарантування повернення кредитів. У разі невиплати кредиту, держава відшкодовує комерційним банкам обумовлену суму, і він може кредитувати далі.
Ще одним прикладом для України може слугувати Англія. Там розвиток МСБ активізувався лише з кінця 70-х років, коли уряд почав надавати інтенсивну допомогу цьому сектору економіки та стимулювати його розвиток. Адже так історично склалося, що в цій державі малий бізнес вважався непрестижною сферою і основна маса населення надавала перевагу роботі у великих компаніях.
Однак все змінила «Залізна леді» — Маргарет Тетчер. Саме вона привернула увагу до малого та середнього бізнесу та допомогла створити гарні умови для його розвитку. Але щонайголовніше, змінилося відношення населення до підприємців та МСБ. Завдяки законам та урядовим програмам вдалося побороти економічний спад і в два рази зменшити безробіття. Сьогодні близько 50% населення працює саме в малому бізнесі. Бюрократичного тиску на малий бізнес практично немає. Стосунки малого бізнесу з владою спрощені та прозорі.
Наступним кроком для розвитку МСБ в ЄС було розроблення Європейської хартії для малого бізнесу Європи. Вона надає значні переваги фінансового, технологічного, інформаційного та кадрового забезпечення для розвитку малого бізнесу. Державна підтримка малого бізнесу здійснюється через спеціальні програми, які фінансуються із Структурних фондів Євросоюзу, Фонду регіонального розвитку, Соціального фонду, а також через конкретні програми держав. Ці всі заходи і створили умови для існування дієвого малого і середнього бізнесу, чим і забезпечили економічну стабільність усього ЄС.
Сьогодні у країнах Європейського Союзу спостерігається перехід від «важкої» підтримки МСБ — позик та дотацій, до «м’якої» підтримки — консультаційних послуг.
Повернемось до України.
Тут МСБ займає лише 5% ВВП, а влада не підтримує підприємців, часто вбачаючи в них лише неплатника податків і соціальних внесків. Банки ж вважають їх занадто ризикованими або проблемними клієнтами. Разом з тим, результати фінансової кризи останніх років показали, що МСП виявилися більш стійкими та стабільними, порівняно з великими підприємствами.
Головний принцип Small Business Act, який сповідує не лише Європа, а й увесь цивілізований світ, це — “Think first small”. На жаль, у нас стартапом малого бізнесу на державному рівні опікуються лише центри зайнятості. Неконкурентний малий бізнес в правовому полі сьогодні просто розчинився серед усіх суб’єктів господарської діяльності, тому він і працює на виживання, а не на розвиток і зростання до рівня середнього.
Найбільша кількість малих і середніх підприємств традиційно зосереджена в Києві – 25%. В Дніпропетровській області – 11,2%, Донецькій – 6,8%, Харківській – 6,7%, Львівській – 5,5%, Київській – 5,5%, Одеській – 5,2%.
Як цьому зарадити?
Щоб ситуація з МСБ в Україні почала змінюватись, варто розвивати адвокаційну діяльність. Вона виступає інструментом впливу на політику щодо захисту інтересів окремих соціальних груп. Саме тому адвокаційну діяльність щодо проблем МСБ необхідно спрямовувати на створення умов для підвищення обізнаності суспільства, державних органів, громадських та комерційних організацій щодо проблематики. Треба забезпечити комплексний вплив на органи державної влади (через суб’єктів владних повноважень) з метою врахування інтересів замовників. Державі варто розглядати МСБ як засіб забезпечення зайнятості населення, який дозволяє суттєво зменшити соціальні витрати держави, зокрема з безробіття, а також зменшити соціальну напругу в суспільстві.
Україні варто побороти корупцію, змінити недосконале податкове законодавство, обтяжливу систему звітності. Варто підкреслити, що замало зусиль держава спрямовує і на дерегуляцію бізнесу. Наприклад, реєстрацію бізнесу в Мін’юсті справді спростили — тепер це можна зробити безкоштовно за п’ять хвилин через інтернет. Але потім підприємцям все одно доводиться тижнями ходити до інших органів, щоб стати на облік, отримати дозвіл на відкриття рахунку.
Саме тому практично єдиний спосіб вивести бізнес з тіні — створити привабливі умови для праці. Не варто намагатися змусити вже легалізований малий бізнес платити більше податків. Буде значно краще, якщо він створюватиме робочі місця, абсорбуючи безробіття. Щоб економіка отримувала максимальний ефект від діяльності малих підприємств, вони повинні зростати, переходити від стартапів до категорії середніх, а згодом і великих підприємств. Саме так система працює в розвинених країнах, зокрема в ЄС.
Однак такий розвиток можливий тільки за умови державної політики, яка формує ефективне регуляторне поле, дієву інфраструктуру підтримки МСП, а також забезпечує доступ до фінансових ресурсів.
В Україні є приклади успішних адвокаційних практик в сфері МСБ. Підприємці через свої бізнес-асоціації активно відстоюють власні інтереси в місцевих органах влади. У Львівській області завдяки зусиллям підприємницьких асоціацій свого часу було спрощено процедуру видачі дозволів на розміщення об’єктів зовнішньої реклами. У Львові було вдвічі зменшено готельний збір, встановлено «податкові канікули» з сплати готельного збору на 3 роки для нових готелів. Подібні приклади діяльності та впливу громадських об’єднань на розвиток підприємництва маємо і в Одеській, Харківській, Дніпропетровській областях, у місті Києві. На державному рівні, враховуючи численні звернення представників МСБ, до Верховної Ради було внесено законопроект №3357 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації». Даний законопроект покликаний підвищити якість адміністрування, запровадити прозорі правила сплати, заліку та відшкодування податків, а також вдосконалити процедури стосунків платників та податкових органів через впровадження сучасних електронних сервісів, єдиного казначейського рахунку, єдиного автоматичного реєстру відшкодування ПДВ.
Разом із тим, незважаючи на наявність державних і суспільних інститутів, метою яких є захист і розвиток МСП, взаємоузгоджена система впливу на прийняття владних рішень, постійного діалогу між владою та бізнесом лише формується. І в цьому процесі результат буде залежати від двох чинників: як від політичної — готовності слухати та аналізувати потреби бізнесу, так і бажання бізнесу свої потреби артикулювати.
