Приватбанк і гострі язики
Або чи можна словом «проколоти» банківську систему.
«Шпилька» від міністра фінансів О. Данилюка про «системні проблеми» в «Приватбанку» когось добряче вколола. Настільки добряче, що вже наступного дня регулятор на своєму сайті розписав для громадськості чесноти фінансового «мастодонта».
З якою метою державний чиновник хитнув системний банк, озвучивши двозначну інформацію, і чи стоїть за цим конфлікт великих політичних чи фінансових інтересів – поки незрозуміло.
Ясно, що після таких заяв вкладники заінтригувались, а ЗМІ почали активно надзвонювати за коментарями як в Нацбанк, так і «фінансовим креативникам» з Привату. Сам Приватбанк поки на публіку робить вигляд, що недочув О.Данилюка.
А от Нацбанк вже офіційно заявив, що контролює і моніторить один «із трьох системно важливих для фінансової системи», найбільший ощадний і провідний інноваційний банк країни. Регулятор також акцентував, що стан ліквідності банку задовільний. На сьогодні він має найбільший по системі залишок коштів у касах і банкоматах – близько 9 млрд. гривень, на коррахунку - близько 2,3 млрд. гривень.
Тобто і ринок, і населення (особливо численні пенсіонери, які обслуговуються в банку) мають переконатись, що все в Приваті гаразд. А от чи переконаються? Варто зауважити малосприятливий для сумнівних фінансових новин інформаційний фон, в якому останні місяці існує українська банківська система. Наразі кожне слово сприймається в загострено-упереджено-негативному ключі, а у разі двозначності громадяни схильні трактувати все в бік негативу.
Формує сталий негативізм більш ніж помітний «банкопад» дрібних фінустанов. Лише з початку року Нацбанк визнав неплатоспроможними банки «Юнісон», «Хрещатик», «Авант-Банк», «Кредит», «Фідобанк» та «Михайлівський». Також були позбавлені ліцензії «Петро-Коммерц Україна», «Софіївський», «Преміум» й «Укрінбанк». Глава НБУ В.Гонтарєва заявляє про позитив очищення банківської системи і позбавлення від 30% баласту. Проте на неприйняття суспільством заспокійливих слів працює її власний не надто позитивний імідж.
Уявімо – ледь не двічі на місяць повідомляється про визнання неплатоспроможними або про ліквідацію невеликих маловідомих банків («Хрещатик», скоріше, виняток). На слуху в людей меседж – «банки закриваються». І от на такий сприятливий грунт падає новина про проблеми у системному банку.
Можливо, вкладники Привату цим наразі не переймаються, вважаючи, що їхній банк пережив разом з державою багато потрясінь, достатньо великий і «якось воно буде». Власне саме масштаб банку став для нього оберегом від зазіхань – його просто побоюються торкнути, аби не завалити банківську систему країни. До речі, спостерігачі цей момент теж акцентують. Скажімо, політолог К.Молчанов наголосив: «якщо почати банкрутити "ПриватБанк", то він повністю завалить всю банківську та фінансову системи України».
Безумовно, існує небезпека, що своєю системністю і масштабністю Приватбанк надійно захистив себе не тільки від атак несумлінних конкурентів чи націоналізації, але й від вмотивованих вимог регуляторних органів.
Знов-таки постає питання: навіщо міністр фінансів озвучив свої меседжі й кому це вигідно?
Той же К.Молчанов вважає, що заяви О.Данилюка – це радше особисті ініціативи міністра, а не прояв протистояння між владою і олігархом І.Коломойським.
Водночас, повністю відсторонитись і забути про слова О.Данилюка теж не варто. Потік новин навколо «Приватбанку» останнім часом досить різноплановий. З одного боку, є «плюсові» новини. За підсумками минулого року банк майже в п`ять разів збільшив прибуток, а в першому кварталі року нинішнього він зріс більш ніж в 35(!) разів проти відповідного періоду минулого року (211 млн. грн. проти 6 млн. грн). Також Приватбанк залишається безумовним лідером за обсягом депозитів.
Разом з тим, є й новини зі знаком «мінус». Нардеп С.Лещенко писав, що начебто під час Майдану банк отримав величезні стабкредити, але коли настав строк їх повернення, І.Коломойський домовився про відстрочку.
Нещодавно Антимонопольний комітет оштрафував "Приватбанк" на 247,8 тис. грн за два порушення конкурентного законодавства. Й хоча сума не така вже й велика, а підстава – «неподання вчасно інформації», однак це виглядає неприємно.
Ще одна двозначна новина – наприкінці квітня Приватбанк не зміг провести збори акціонерів, на яких мали розглянути питання про спрямування частини прибутку на збільшення статутного капіталу. Причина – відсутність кворуму. Наступні збори з тим же порядком денним призначені на 24 червня. Цікаво, яких подій очікує до цієї дати основний акціонер банку, відомий своєю інтуїцією.
В будь-якому разі – слід чекати на продовження. Майбутні події додадуть головного болю вкладникам, а от учасникам ринку та політикуму зроблять життя більш цікавим і насиченим. Так само зрозуміло – ринок і суспільство сьогодні як ніколи чутливі до негативної інформації. І на це треба зважати і тим, хто прагне щось оприлюднити, і тим, хто проти появи негативу в ефірі.