Декілька європейських країн висловили невдоволення щодо затягування процесу конфіскації заморожених російських активів у Європейському Союзі та посилюють вимоги до рішучих дій з боку ЄС на підтримку України.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Позиції Швеції, Литви та Естонії щодо заморожених активів росії
Міністр закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард заявила про розчарування неспроможністю ЄС ухвалити рішення щодо передачі російських заморожених активів Україні. Вона підкреслила, що росія продовжує війну, і тому Європейський Союз має посилити тиск на москву.
“Немає жодних юридичних причин, чому ми не можемо цього зробити. Є лише політична причина, і немає консенсусу”, – пояснив глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна.
На думку голови дипломатії Литви Кястутіса Будріса, існують різні юридичні механізми, які дозволяють передавати заморожені російські активи на користь України. Зокрема, розглядається можливість передачі цих коштів спеціально створеній цільовій компанії для подальшого використання у відновленні України. Також ці активи можуть бути використані як гарантії для кредитування України, з урахуванням умов щодо майбутніх репарацій з боку росії.
Перспективи передачі понад €200 млрд Україні
Глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна наголосив на необхідності конфіскації понад 200 мільярдів євро російських активів, заморожених у ЄС, та передачі цих коштів Україні. Він підкреслив, що жодних юридичних перешкод для цього немає, а перепоною виступає лише політична відсутність єдності серед країн Євросоюзу.
Тиск з боку низки держав-членів ЄС зростає, адже затримка в ухваленні відповідних рішень, на думку дипломатів, лише грає на руку російській федерації та перешкоджає ефективній підтримці України у протистоянні збройній агресії.