Банкрутство заводів Liberty Steel у Європі: очікувана криза для працівників

Банкротство Liberty Steel Liège было предсказуемым – IndustriAll Europe

Об’явлення про банкрутство люксембурзького металургійного заводу Liberty Steel Liège стало прикрим, але передбачуваним результатом тривалого періоду неправильного корпоративного управління та бездіяльності з боку групи Liberty Steel. Європейські профспілки, зокрема industriAll Europe, різко засудили цю ситуацію, яка поставила під загрозу робочі місця понад 550 працівників і завдала шкоди виробничій спроможності європейської сталеливарної індустрії.

Про це розповідає Бізнес • Медіа

Недбалість і відсутність відповідальності

Генеральний секретар industriAll Europe, Джудит Киртон-Дарлінг, зазначила, що компанія систематично порушувала свої обіцянки щодо інвестицій і виробничої діяльності. Як результат, сотні працівників у Льеже залишались у стані невизначеності роками, а останні місяці — і без зарплат та належних виплат. Подібна ситуація спостерігається й на інших підприємствах Liberty Steel у Європі, де працівники також стикаються з несправедливістю та відсутністю захисту.

«Те, що ми бачимо сьогодні — це індустріальна катастрофа у повільному режимі, яку можна було запобігти. Ми категорично відмовляємося погодитись з тим, що працівники знову мають платити за корпоративні провали та політичну байдужість», — підкреслила Киртон-Дарлінг.

Руководство компанії залишається недосяжним для відповідальності за свої рішення. industriAll Europe відзначає, що подібні масштабні загрози можна було уникнути: ще у січні 2024 року профспілки звернулися з попередженням до Європейської комісії, але відповіді не отримали.

Поточний стан і перспективи

У той час, як у лютому 2025 року стало відомо, що металургійний завод Liberty Steel Dudelange знайшов потенційного покупця, профспілки отримали інформацію про досягнення угоди з новим власником, ймовірно турецькою металургійною компанією. Це дає надію на збереження робочих місць і відновлення виробництва, хоча ситуація залишається напруженою і потребує подальшого контролю з боку громадськості та профспілок.