Промисловість як України, так і Європейського Союзу переживає значний спад, проте причини цього явища різняться для кожної зі сторін. Для країн ЄС ключовими чинниками стали глобальна конкуренція, високі енергетичні витрати та жорсткий регуляторний тиск. Україна ж зіткнулася з тривалими системними проблемами, які загострилися внаслідок руйнівної війни, розв’язаної російською федерацією.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Динаміка української промисловості та вплив війни
Додана вартість у переробній промисловості України за останні півтора десятиліття суттєво скоротилася: з $20 млрд у 2007 році до $6,7 млрд у 2022 році. Після початку повномасштабного вторгнення рф галузь зазнала різкого падіння. Проте вже впродовж 2023 та 2024 років спостерігається часткове відновлення виробництва. Частка переробної промисловості у структурі ВВП країни також зменшилася: з 20% у 2007 році до 7,6% у 2022 році. Ще у 2021 році, перед початком широкомасштабної агресії, цей показник становив 10,3%. Відновлення сектору наразі відбувається повільно і залишається далеким від довоєнних обсягів.
Потенціал для стратегічного партнерства та відновлення
Спільні виклики, що постали перед промисловістю України та ЄС, відкривають перспективи для поглиблення стратегічного співробітництва. Україна має можливість стати промисловою платформою для Європи, тоді як ЄС здатен виступити потужним інвестором та технологічним партнером у процесі реіндустріалізації України. Особливо перспективними є напрями розвитку критичних корисних копалин та зеленої енергетики, де Україна володіє значними ресурсами.
«Інтеграція промислових потенціалів створює можливості для взаємного посилення конкурентоспроможності та формування економічної моделі, здатної протистояти глобальній конкуренції».
Активна співпраця між Україною та ЄС у сфері промисловості та сировини здатна забезпечити обом сторонам стійкість та конкурентну перевагу на світових ринках, сприяючи економічному зростанню та стійкому розвитку.