Внаслідок масованих атак українських безпілотників на об’єкти нафтової інфраструктури російська федерація втратила можливість щодня переробляти близько 1,1 млн барелів нафти. Ці обсяги раніше надходили на нафтопереробні заводи для виробництва бензину та дизельного пального.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Паливна криза та її вплив на російський ринок
Вимушене скорочення виробництва змусило росію збільшити експорт нафти, оскільки на внутрішньому ринку виник дефіцит пального. США тим часом здійснюють дипломатичний тиск на Китай та Індію, закликаючи їх обмежити закупівлі російської нафти, щоб посилити економічний тиск на росію.
Нестача пального вже позначилася на окремих регіонах росії, особливо у період пікового попиту з боку туристів та аграріїв. Відомо, що за оцінками міжнародних експертів, з ладу виведено 13-17% потужностей з виробництва пального.
«За останній місяць Україна вразила понад 10 російських нафтопереробних заводів. Пожежу на Новошахтинському НПЗ загасили лише на шостий день після атаки 21 серпня. Один з російських регіонів (Курильський район) повністю зупинив продаж бензину на АЗС через наростаючу паливну кризу».
Обмеження постачання з Білорусі та санкційний тиск
На тлі дефіциту пального Білорусь вирішила скоротити експорт нафтопродуктів до росії, віддаючи перевагу більш вигідним ринкам Китаю, Індії та країнам Африки. Західні санкції, які різко посилилися після 2022 року, значно ускладнили росії відновлення пошкодженої інфраструктури та ремонт нафтопереробних заводів.
Попри складну ситуацію на паливному ринку, експерти вважають, що нинішня криза не матиме безпосереднього впливу на стратегічні військові плани російського керівництва або його політичні позиції. Водночас будь-яке порушення стабільності у сферах енергетики та логістики є важливим фактором у затяжній війні.