«Біткоїн — найкраща форма грошей, коли-небудь створена людством. Як і будь-яка валюта, він має відносну вартість, а оскільки світова економіка, як і раніше, тримається на Pax Americana і доларі США, біткоїн оцінюють саме по відношенню до долара. Отже, його ціна змінюватиметься залежно від вартості та обсягу фіатної валюти».
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Артур Хейс, колишній керівник криптобіржі BitMEX, у новому есе «Хай живе король!» аналізує фактори, що формують ринкову динаміку біткоїна. Він розглядає, чому класичний чотирирічний цикл криптовалюти більше не працює, і доводить, що головним рушієм залишається грошова політика США та Китаю.
Вплив монетарної політики на ринок біткоїна
Хейс проводить паралелі між світовими економічними кризами та ключовими етапами зростання біткоїна. На його думку, кожен цикл зростання криптовалюти збігався з періодами розширення грошової маси у США або Китаї. Коли центральні банки цих країн послаблювали свої політики та збільшували ліквідність, вартість біткоїна суттєво зростала.
Він зауважує, що класичний вільний ринок може сприяти ефективному розподілу ресурсів, однак потребує певного регулювання для запобігання негативним наслідкам. Держава, з огляду на це, отримує інструменти управління грошима, які іноді використовує на благо економіки, а іноді — деспотично.
За словами Хейса, випуск додаткових грошей часто стає універсальним способом розв’язання економічних криз. Сучасна держава, завдяки технологіям і аналітичним системам, впливає на фінансові процеси потужніше, ніж будь-коли. Зберегти право на «тверді» гроші в такій ситуації складно, проте біткоїн, за задумом Сатоші Накамото, пропонує альтернативний шлях.
Чотири цикли біткоїна: від генезису до сучасного ринку
Перший цикл (2009–2013) розпочався з появою генезис-блока біткоїна на тлі глобальної фінансової кризи. США вдалися до політики кількісного пом’якшення, а Китай стимулював економіку через масштабні державні інвестиції. Коли до 2013 року обидві країни скоротили грошову пропозицію, ріст біткоїна сповільнився.
Наступний цикл (2013–2017), відомий як ICO-цикл, був зумовлений вибухом інновацій у блокчейні, зокрема запуском Ethereum. Цього разу рушієм виступила китайська ліквідність: кредитна експансія та знецінення юаня стимулювали приплив коштів у крипторинок.
Третій цикл (2017–2021) пов’язаний із пандемією COVID-19. Адміністрація США на чолі з Дональдом Трампом запровадила безпрецедентні стимули, які підштовхнули зростання вартості цифрових активів. У Китаї підтримка була обмеженою: влада спрямувала зусилля на охолодження ринку нерухомості. Після завершення державних стимулів і підвищення ставок ФРС, ринок біткоїна перейшов у фазу спаду.
Четвертий цикл (2021–дотепер) проходить у нових геополітичних та економічних реаліях. США, через зміну структури державного боргу та програму зворотного РЕПО, влили у ринки додаткову ліквідність. Китай, навпаки, зіткнувся з дефляційними процесами та скороченням кредитування.
Водночас, на думку Хейса, відсутність нових стимулів від ФРС і Народного банку Китаю не обов’язково означає завершення бичачого циклу біткоїна. Дональд Трамп, який послідовно виступає за розширення економічної активності, впливає на риторику регуляторів: у вересні 2025 року ФРС відновила зниження ставок, попри високий рівень інфляції.
Таким чином, Артур Хейс підкреслює: ключовим фактором для біткоїна залишається доларова ліквідність і монетарна політика США. Зміни у цих сферах визначають не лише цінові цикли криптовалюти, а й перспективи розвитку всього ринку цифрових активів.