24 квітня 2025 року Верховна Рада України підтримала оновлений законопроєкт про віртуальні активи, який розробляли кілька відомств, зокрема Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Міністерство цифрової трансформації, Національний банк України та інші. Документ значно відрізняється від початкової версії, зокрема у частині оподаткування та регулювання криптовалют.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Зміни у регуляторній сфері та позиція НКЦПФР
За словами представників НКЦПФР, у новій редакції законопроєкту внесено близько 30% змін, які мають принципове значення. Радниця регулятора Віта Форсюк зазначила, що в документі змінено положення щодо оподаткування: враховані пропозиції про звільнення доходів фізичних осіб від майнінгу та стейкінгу від сплати податків, а також введено неподатковий ліміт. Також, за участю Держфінмоніторингу, доопрацьовані норми щодо фінансового моніторингу переказів віртуальних активів відповідно до вимог Travel Rule ЄС.
«У законопроєкті виключено згадку про НКЦПФР як регулятора — її замінено формулюванням “орган, що має бути визначений КМУ за погодженням з НБУ”. Також передбачено можливість автоматичної авторизації провайдерів послуг та публічної пропозиції віртуальних активів у певних випадках, що значно підвищує ризик проникнення на ринок осіб з російським громадянством або фінансових установ, які підтримують агресію РФ проти України»», — зазначила Віта Форсюк.
Позиція регуляторів щодо майбутнього регулювання криптоіндустрії
Голова НКЦПФР Руслан Магомедов наголосив на необхідності внесення додаткових змін. Він пропонує відмовитися від автоматичної авторизації для іноземних провайдерів, навіть з юрисдикцій, визнаних “надійними”, і замінити її на механізм спрощеної перевірки для запобігання потраплянню на ринок осіб з російським громадянством або зв’язками із РФ.
Народний депутат Ярослав Железняк раніше заявляв, що текст законопроєкту може зазнати суттєвих змін під час другого читання у ВРУ. Також він підкреслював, що питання призначення регулятора для ринку криптоактивів є політизованим. Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловлювався проти призначення НКЦПФР регулятором через сумніви в її інституційних можливостях.
За словами представників регуляторів, відповідно до міжнародної практики, регулюванням віртуальних активів має займатися орган, відповідальний за ринок капіталів, що відповідає принципам IOSCO, членство в якій є вимогою Міжнародного валютного фонду для України. Водночас, надання Національному банку повноважень щодо сфери криптовалют може спричинити регуляторний конфлікт.