Індекс бізнес-клімату в Україні покращився у всіх чотирьох ключових регіонах, свідчать результати опитування Європейської Бізнес Асоціації. Найсприятливішу ситуацію для ведення бізнесу зафіксовано на заході країни, тоді як на сході й досі зберігаються суттєві труднощі для підприємців.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Позитивна динаміка на Заході України
У Львові переважна більшість підприємців – 65% – вважають умови для бізнесу задовільними. 74% компаній у регіоні працюють у повному обсязі, а інтегральна оцінка бізнес-клімату досягла 2,64 бала, що є найвищим показником серед усіх регіонів і навіть перевищує минулорічний результат (2,62 бала). Підприємці називають основними перевагами відносну безпечність, можливість релокації компаній та ефективний діалог із місцевою владою. Водночас головними труднощами залишаються дефіцит кадрів, проблеми з бронюванням працівників і часті зміни у законодавстві.
Схід та Південь: виклики і поступове відновлення
На сході, зокрема у Харкові, підприємницька діяльність залишається найскладнішою. 79% підприємств вважають умови роботи важкими, а лише 21% працюють без обмежень. Незважаючи на зростання індексу бізнес-клімату з 1,45 до 1,92 бала, Харків поки що демонструє найнижчі показники в Україні. Головні проблеми для місцевого бізнесу – гостра нестача кадрів, зниження купівельної спроможності населення та обмежений доступ до фінансових ресурсів.
В Одесі та Дніпрі ситуація помітно поліпшилася: у Дніпрі 56% компаній працюють на повну, а в Одесі – 44%. Індекс бізнес-клімату в Дніпрі піднявся до 2,44 бала (раніше – 2,2), а в Одесі – до 2,39 бала (було 2,15). Серед позитивних факторів підприємці відзначають функціонування портів і гнучкість бізнесу, але водночас наголошують на нестачі кадрів, складнощах із логістикою та високому рівні корупції.
“Попри усі виклики, український бізнес продовжує демонструвати стійкість і готовність до розвитку”.
Для всіх регіонів залишаються актуальними питання страхування воєнних ризиків, відновлення критичної інфраструктури, зниження податкового навантаження на оплату праці та впровадження прозорих процедур бронювання працівників.