За оцінками Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), державний бюджет України вже недоотримав щонайменше $10 млрд у зв’язку з відсутністю чіткого регулювання ринку криптовалют. Такий висновок зроблено у серпневому звіті аналітиків, який детально розкриває основні ризики та виклики, що постають перед країною.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Головні ризики крипторинку України
- Діяльність позабіржових (OTC) майданчиків, які працюють без належного контролю.
- Використання криптовалют для закупівлі санкційних товарів, що можуть потрапляти до російської армії.
- Фінансові операції через грошових мулів, відомих в Україні як «дропи».
Згідно з підрахунками RUSI, саме такі схеми завдають щомісячних збитків бюджету на суму близько $24 млн. Особливо небезпечними експерти назвали діяльність у месенджері Telegram, який активно використовується російськими учасниками для незаконних криптооперацій, у тому числі для наркоторгівлі.
«У відповідь на різке зростання використання віртуальних активів зʼявилися нові можливості для незаконної фінансової діяльності, зокрема через грошових мулів, які в Україні зазвичай називають “дропами”», — йдеться у дослідженні.
Правова невизначеність та перспективи ринку
Попри те, що ще у 2022 році був ухвалений закон «Про віртуальні активи», він досі не набув чинності через неврегульоване питання оподаткування криптовалют. У квітні 2025 року до парламенту надійшов проєкт закону №10225-d, який має на меті запровадити ліцензування криптоплатформ, встановити вимоги до капіталу, прозорості, KYC-стандартів та нові процедури звітності. Однак наразі досі відсутній визначений регулятор для цього сектору.
Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що розгляд законопроєкту щодо легалізації крипторинку заплановано на вересень.
Фахівці наголошують на необхідності термінових дій, адже без належного законодавчого врегулювання Україна ризикує стати центром для відмивання російських коштів, а легальні стартапи можуть зіткнутися з надмірним податковим тиском і корупцією.
«Бездіяльність може перетворити Україну на центр відмивання російських коштів, водночас відлякуючи легальні стартапи надмірним оподаткуванням і корупцією», — наголосили автори.
Експерти RUSI вважають, що ефективний нагляд та впровадження сучасних механізмів могли б повернути до бюджету країни до $10 млрд. Водночас у звіті підкреслено:
«Законодавство не є передумовою для реагування», — підсумували в RUSI, закликавши розвивати публічно-приватні партнерства та застосовувати приватні інструменти для виявлення й стримування нелегальної діяльності.
За даними Бюро економічної безпеки України, у період з 2013 до 2023 року країна недоотримала близько 3 млрд гривень податків від діяльності криптобірж, заснованих резидентами. Згідно з аналітичним матеріалом Ukraine Economic Outlook, підготовленим на замовлення KUNA, з 2016 по 2022 роки втрати України через відсутність регулювання крипторинку склали $48,8 млрд прямих доходів та близько $4 млрд податкових надходжень.
Окреме дослідження компанії Global Ledger для Мінцифри засвідчило, що лише за чотири роки держава недоотримала 8,34 млрд гривень податків. З користувачів однієї централізованої біржі до бюджету можна було б стягнути від 1,31 до 6,53 млрд гривень ПДФО.