Ринок сталі та металопрокату в Україні у першому кварталі 2025 року демонструє змішані тренди, зростання виробництва та внутрішнього споживання поєднуються із уповільненням експорту. За даними галузевих аналітиків, основні підприємства металургійної галузі збільшили виплавку чавуну та виробництво сталі, але стикаються з зовнішніми викликами, такими як торгові обмеження та логістичні труднощі.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Основні показники та фактори впливу на ринок сталі
За період січня-березня 2025 року українські металургійні підприємства підвищили виплавку чавуну на 7,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,7 мільйонів тонн. Виробництво сталі збільшилося на 2,7%, до 1,73 мільйонів тонн, а металопрокат – на 3,4% до 1,43 мільйонів тонн. Однак у порівнянні з попереднім кварталом виробництво чавуну зменшилося на 1,8%, тоді як виробництво сталі та прокату зросло на 2,5%. Це свідчить про деяке уповільнення, оскільки середньоквартальні обсяги минулого року були вищими – чавун в середньому складав 1,77 млн т, сталь – 1,89 млн т, прокат – 1,55 млн т.
Позитивні результати досягли у другому та третьому кварталах минулого року, коли виплавка чавуну та сталі перевищувала або наближалася до 2 мільйонів тонн, а обсяги готової продукції сягали 1,7 млн т. Водночас, зовнішні чинники активно впливають на галузь: торговельна політика США з новими митами та антидемпінговими розслідуваннями обмежує доступ української продукції до американського ринку та впливає на цінову ситуацію в Європі та Азії.
«Ми бачимо початок негативних тенденцій через внутрішні й зовнішні фактори, що впливають на український гірничо-металургійний комплекс», – зазначив Станіслав Зінченко, директор GMK Center.
Також зростають логістичні труднощі, зокрема підвищення тарифів на перевезення, і посилюється конкуренція з боку азіатських виробників.
Динаміка внутрішнього та зовнішнього споживання металопродукції
Внутрішнє споживання сталі (полуфабрикатів, металопрокату) у першому кварталі 2025 року зросло на 40,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, склавши 849,92 тисячі тонн. З них 317,9 тисячі тонн становить імпорт, що на 35,9% більше, ніж минулого року. Зокрема, імпорт довгого прокату склав 49,7 тисячі тонн (+92,7%), а плоского – 268,25 тисяч тонн (+28,8%). Хоча обсяги поставок зросли, частка імпортної продукції знизилася на 1,28 пункти відсотка порівняно з першим кварталом 2024 року.
Експорт металопродукції за цей період зменшився на 11,2% у порівнянні з минулим роком, але зріс на 7,1% у порівнянні з попереднім кварталом – до 903,53 тисячі тонн. Основна причина зниження – уповільнення попиту на експортні напівфабрикати, зокрема, на 34,8% г/г до 294,2 тисячі тонн. Водночас, відвантаження довгого прокату зросли на 19,6% г/г і сягнули 176,25 тисячі тонн, тоді як обсяги плоского прокату піднялися на 3,3% до 433,1 тисячі тонн.
Значні експортні позиції займають плоский гарячекатаний прокат (УКТВЭД – 7208), обсягом 357,83 тисячі тонн, а також полуфабрикати (УКТВЭД – 7207) – 294,2 тисячі тонн та плоский холоднокатаний прокат (УКТВЭД – 7209) – 58,45 тисячі тонн. Імпортовано найбільше плоского прокату з покриттям (УКТВЭД – 7210) – 110,79 тисячі тонн, гарячекатаного – 98,97 тисячі тонн, холоднокатаного – 32,87 тисячі тонн, а також квадратних та інших профілів – 26,88 тисячі тонн.
Обсяг труб, що експортувалися у першому кварталі, становить 136,23 тисячі тонн (+12,8% г/г), при цьому імпорт – 20,89 тисячі тонн (+67,3% г/г). Основними ринками збуту українського металопродукту є країни Європейського союзу (77,9%), інша Європа (10,9%) і країни СНД (6,7%). Імпортні потоки найактивніше поповнюють країни Європи (59,4%), далі йде ЄС (23,2%) і країни Азії (16,9%).