Дрібні держпакети багатьох приватизованих підприємств фактично перетворились на «відходи приватизаційного виробництва»: клопоту з ними багато, продати їх важко, оскільки приватному власнику контрольних пакетів вони не дуже й потрібні, та й державі вони не дають можливість ефективно впливати на діяльність підприємства.
Водночас, Фонд держмайна продовжує наполегливо шукати можливості ефективної «переробки» цього «постприватизаційного сміття», намагаючись вдихнути в них нове життя і отримати зиск для держави. Нещодавно глава Фонду держмайна Ігор Білоус , що розглядається доцільність створення фонду із зовнішнім керуючим, до якого планується внести, зокрема, міноритарні пакети енергогенеруючих та енергопостачальних компаній. Водночас, експерти поки що скептично поставились до цієї ідеї.
позиція фонду
ФДМУ спільно з НКЦПФР, Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та американськими фахівцями з цінних паперів опрацьовує ідею створення Фонду для управління міноритарними і контрольними пакетами певних великих підприємств. Керуючий буде обиратись на конкурсній основі серед іноземних asset management. ФДМУ вважає, що продаж блок-пакетів, зокрема, генкомпаній, не принесе державі значних коштів через брак інтересу з боку інвесторів. Крім того, реалізація ідеї з керуючим фондом дозволить частково відновити фондовий ринок в країні. ФДМУ посилається на аналогічний досвід Румунії, де був створений Fondul Proprietatea із керуючим Franklin Templeton Investments, і вважає цей досвід позитивним.
Цитата Ігор Білоус, глава ФДМУ:
«Якщо я виставлю зараз 25%, що ми візьмемо, розумієте? Позбутися просто за щось, за копійки можна, але з точки зору державної позиції, напевно, це неправильно… у нас пенсійна реформа, кудись же треба інвестувати… У Румунії це шикарний досвід, там це злетіло дуже сильно. Ми не бачимо проблем чому це може не злетіти у нас».
Наміри Фонду держмайна мають поки досить загальні обриси. Втім, БІЗНЕС вирішив поцікавитись у експертів - наскільки рішення створити новий фонд із зовнішнім управлінням і передати туди "міноритарку", зумовлене небажанням інвесторів купувати невеликі пакет; чи насправді держава просто хоче зберегти певний контроль в стратегічних галузях; як вплине такий варіант управління на ефективність роботи самих підприємств; чи виправдані сподівання ФДМУ, що створення такого фонду спричинить активізацію фондового ринку в країні?
Нам коментують Марина Гріцишина - менеджер департаменту з правового забезпечення ТОВ «ВІНД ПАУЕР», сертифікований бізнес-медіатор Центру фінансової медіації та Олександр Паращій - керівник аналітичного департамента Concorde Capital.
Схоже на спробу перекласти відповідальність за проблемні активи на третіх осіб...
Марина Гріцишина:
«Подальша доля енергетичних компаній, які підлягають приватизації, вже не перший рік знаходиться в фокусі уваги громадськості. Сьогодні діяльність цих енергокомпаній свідчить про брак контролю з боку держави як основного власника. Яскравим прикладом є ситуація із проведенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Запоріжжяобленерго», де 60,25% акцій належать Фонду державного майна України. Проведення цих зборів двічі – в квітні та травні 2016 р. – відмінялось, незважаючи на безумовну важливість зборів для керування діяльністю будь-якого товариства. Звісно, що такі факти не викликають довіру потенційних інвесторів (ФДМУ призначив позачергові збори акціонерів «Запоріжжяобленерго» на 28 липня – ред.)..
Проблеми Фонду, пов’язані з керуванням енергокомпаніями, потрібно вирішувати, а не перекладати на третіх осіб. Запропоноване Фондом рішення виглядає як спроба уникнути відповідальності за нездатність керувати «проблемними» підприємствами. Якщо держава Україна в особі Фонду державного майна не здатна повною мірою контролювати енергокомпанію, де вона є мажоритарним власником, виникають сумніви щодо можливості новоствореного фонду із зовнішнім керуванням впоратися із вказаною функцією. Питання щодо ефективного управління міноритарними пакетами енергокомпаній з боку Фонду взагалі є риторичним»
Фондовий ринок може активізуватись
Олександр Паращій (Сoncorde Capital):
«Щодо інтересу держави і інвесторів - якщо йдеться про блокуючі пакети в енергокомпаніях – то справді попиту на більшість з них немає, оскільки основний претендент на них – ДТЕК – перебуває і скрутному фінансовому стані. Контролю (державі) ці пакети жодного не дають.
На ефективність роботи самих підприємств передача їх до новоствореного фонду ніяк не вплине.
Якщо такий фонд розмістить частину своїх паїв/акцій серед учасників фондового ринку – то це справді активізує ринок».
ФДМУ ПРИГАЛЬМУВАВ З ПРОДАЖЕМ БЛОК-ПАКЕТІВ
В квітні п.р. Фонд держмайна прийняв рішення в жовтні 2016 року виставити на продаж на фондових біржах 25% акцій енергогенеруючих компаній "ДТЕК Західенерго", "ДТЕК Дніпроенерго", "ДТЕК Дніпрообленерго" і "Київенерго". Тоді як ще напочатку року ці пакети планувались до продажу в червні-липні.
Крім того, восени плануються на продаж 25% акцій енергопостачальних компаній "Сумиобленерго" і "Одесаобленерго" та генкомпанії «Донбасенерго». Продаж обленерго має відбутись до кінця 2016 року:, Тернопільобленерго (50,9%) і Хмельницькобленерго (70% статутного фонду) - в жовтні, Миколаївобленерго (70%), Харківобленерго (65%)- в листопаді, Черкасиобленерго (46%), Запоріжжяобленерго (60,2%) - в грудні. Також до продажу цього року заплановані ТЕЦ: Херсонська і Одеська ТЕЦ - в серпні; Дніпродзержинська ТЕЦ – в листопаді; Миколаївська ТЕЦ - в грудні 2016 року. Держава планує отримати від продажу всіх обленерго близько 300 млн доларів.
В першому кварталі 2017 року планується виставити на приватизацію генкомпанію «Центренерго» (вже зараз обговорюється можливість її приватизації трьома окремими ТЕС, тож можна припустити, що Вуглегірська ТЕС , ймовірно, також стане кандидатом на включення до новоствореного управляючого фонду (цю ТЕС експерти називають найбільш проблемною через наближеність до лінії фронту – ред.).
БІЗНЕС-РЕПЛІКА:
Скепсис і стриманість в коментарях експертів цілком можуть бути зумовлені не лише наразі недостатньою інформацією про ініціативу ФДМУ, але й в цілому загальним рівнем скепсису до можливості держави в принципі ефективно чимось управляти або створювати якісь ефективні нові структури. Втім, в цій ситуації ФДМУ можна лише поспівчувати – розборка з міноритарними пакетами – надто вже невдячна і заплутана справа, яка залишилась у спадок після майже півтора десятиліття приватизації.
Власне, Фонду зараз доводиться розбиратись із чиїмись "косяками". В цьому контексті згадались слова приблизно річної давнини того ж таки Білоуса про проблему з міноритарними держпакетами акцій: «…проблема виникла через те, що раніше під час приватизації дробили пакети. Тоді просто зекономили покупцям гроші, а держава залишили в дурнях… Є варіант продати ці пакети на міжнародних біржах. Але, судячи з того, що всі ці компанії глибоко збиткові, пакети нікому не потрібні…»
Тож спроба якось вирішити проблему практично в будь-якому випадку буде оцінюватись з підходу «краще гірше, ніж нічого» або «принаймні, ти намагався». Очікуймо деталізації процесу. І сподіваймось, що «постприватизаційне сміття» після «переробки» цілком зможе перетворитись на щось корисне і для інвесторів, і для держави. І таки не можна геть відкидати припущення, що держава просто хоче залишити собі "для контролю" хоч трошки пакетів енергокомпаній.
