Національний банк України зафіксував стійку тенденцію до зниження частки непрацюючих кредитів (NPL) у вітчизняній банківській системі. Станом на 1 травня 2026 року у 25 найбільших банках країни сукупний обсяг проблемних кредитів досяг 186 456 млн гривень.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Банки-лідери за обсягом проблемних кредитів
Серед банків, які мають найбільші обсяги NPL, лідирує Ощадбанк із показником 44 991 млн гривень. Далі розташувалися Укрексімбанк (26 409 млн грн), Сенс Банк (24 253 млн грн), Укргазбанк (21 737 млн грн) та Приватбанк (19 440 млн грн). Відтак, п’ятірка цих банків акумулює основну масу проблемних кредитів у державі, причому всі вони належать до державного сектору або були такими раніше.
“За абсолютним обсягом NPL лідирує Ощадбанк — 44 991 млн гривень. Далі йдуть Укрексімбанк (26 409 млн грн), Сенс Банк (24 253 млн грн), Укргазбанк (21 737 млн грн) і Приватбанк (19 440 млн грн). Таким чином, п’ять банків акумулюють левову частку всіх проблемних кредитів у системі — і всі вони або державні, або колишні державні”.
Відсоткова частка NPL у портфелях банків
Однак розподіл за часткою непрацюючих кредитів у кредитному портфелі дещо інший. Найвищий показник мають банк Альянс (42,7%) та Ідея Банк (29,2%). Серед крупних банків виділяється Сенс Банк із часткою NPL на рівні 30,6%, Ощадбанк — 25,5%, Укрексімбанк — 20,1% та Укргазбанк — 18,9%. У Приватбанку, попри великий абсолютний обсяг проблемних кредитів, цей показник відносно невисокий — 7,5%. Водночас найчистіші кредитні портфелі демонструють Сітібанк (0%), банк Південний (1,5%) та Прокредит Банк (2,6%).

Відновлення після пікового зростання NPL у 2022 році
З 2018 року банки України демонстрували скорочення частки непрацюючих кредитів, проте повномасштабне вторгнення рф у 2022 році призвело до зворотної тенденції. Відчутні втрати від дефолтів банківський сектор зазнав у перший рік після початку повномасштабної агресії. З 2023 року ситуація почала поступово покращуватися: якість нового кредитного портфеля зростає, обсяги кредитування збільшуються, а частка NPL поступово знижується. Показники переходу кредитів фізичних осіб та бізнесу до категорії проблемних наразі відповідають довоєнному рівню.
У січні 2025 року НБУ гармонізував визначення непрацюючих кредитів зі стандартами Європейського Союзу, впровадивши вимоги Регламенту Європейського Парламенту № 575/2013. Впровадження євростандартів суттєво не вплинуло на загальний рівень NPL і не змінило позитивну динаміку їх зниження.